Двадцята річниця встановлення дипломатичних відносин між Україною та Францією виповнюється 24 січня. Про важливі віхи історії розвитку двосторонніх відносин, перспективи парафування Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, модель економічної співпраці та прогноз на Євро-2012 в ексклюзивному інтерв'ю розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України у Французькій Республіці Олександр Купчишин.

- Олександре Михайловичу, Україна та Франція 24 січня відзначають 20-у річницю встановлення дипломатичних відносин. Окресліть у цьому контексті головні віхи еволюції двосторонньої співпраці.

- З часу відновлення Україною незалежності розвиток двосторонніх відносин з Францією став одним з пріоритетів нашої зовнішньої політики. Вперше про це було офіційно заявлено у Парижі під час зустрічі 3 жовтня 1991 року тодішніх Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука з Президентом Франції Франсуа Міттераном.

Без перебільшення зазначу, що і Франція прагнула отримати в особі України надійного партнера. Про це свідчить той факт, що вона була однією з перших країн Західної Європи, які визнали незалежність України (27 грудня 1991 р - ред.), а вже за чотири тижні потому, 24 січня 1992 р., міністр закордонних справ Франції Ролан Дюма здійснив офіційний візит в Україну. Саме під час візиту і було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. Надійне правове підгрунтя для розвитку двосторонньої співпраці у політичному, економічному, культурному та науковому аспектах заклав міждержавний Договір про взаєморозуміння та співробітництво, підписаний 16 червня 1992 р.

Водночас варто відверто визнати, що на початковому етапі рух, спрямований на подальший розвиток відносин відповідно до укладеного договору загальмувався. Офіційний Париж дещо повільно усвідомлював необхідність виведення двосторонніх відносин з Україною з французько-російського контексту. На той час у свідомості французького загалу наша країна залишалась однією з провінцій Росії, а внаслідок неправильного трактування положень Біловезької угоди у французьких ЗМІ СНД сприймалося як нова назва СРСР. Усе це викликало необхідність подвоєних зусиль української дипломатії, щоб переконати французьке керівництво, що Українська держава спроможна відстояти незалежність і забезпечити її стабільний розвиток. Україна та Франція за цей період пройшли непростий шлях еволюції дипломатичних відносин від пошуку взаємовигідних напрямів співробітництва через стале ділове партнерство до нинішнього рівня привілейованих взаємин.

Згадаємо лише контакти вищого рівня. За 20 років дипломатичних відносин відбулося десять візитів Президента України до Франції та Президента Франції до України, а також дев'ять зустрічей глав держав у межах міжнародних форумів. Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що сучасний етап українсько-французьких стосунків характеризується зростаючою динамікою політичного діалогу на найвищому та високому рівнях.

Під час офіційного візиту Президента України В.Януковича до Франції у жовтні 2010 р. офіційний Париж заявив про цілковиту згоду із запропонованою українською стороною новою філософією двосторонніх відносин з Францією, яка має грунтуватися на прагматизмі, конкретиці та уникненні декларативних підходів. Відтак, цілком логічним є те, що ця нова філософія і вибудовується нині у дусі досягнутих під час візиту рішень та домовленостей.

Яскравим прикладом активізації двосторонньої співпраці, безперечно, може слугувати перший за 20-річну історію українсько-французьких стосунків візит до України прем'єр-міністра Франції Франсуа Фійона, який відбувся у квітні 2011 р. з метою співголовування на Міжнародній донорській конференції у Києві зі збору коштів на завершення чорнобильських проектів. До речі, із задоволенням відзначу, що саме Франція як минулорічна країна-голова G8 доклала чимало зусиль для сприяння Україні в організації зазначених заходів та їхньому успішному проведенні, надавши, до того ж, внесок у 47 млн євро для будівництва нового саркофагу.

Як у Києві, так і в Парижі, єдині в оцінках про спільність поглядів і значну сумісність позицій наших держав з усього спектру двосторонньої та міжнародної проблематики. Завдяки двадцятирічній дипломатичній роботі французька сторона висловила готовність до переведення двосторонніх відносин з Україною на новий рівень стратегічного партнерства.

- Франція проводить досить активну зовнішню політику як у двосторонніх контактах, так і у межах міжнародних організацій та інституцій. Без перебільшення можна сказати, що її слово в ЄС може стати одним із визначальних при формуванні спільної позиції ЄС щодо розвитку відносин з нашою державою. Чи залишається актуальним для української дипломатії забезпечення підтримки Францією парафування, підписання та подальшої ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС?

- Звичайно, для української дипломатії на 2012 рік головним завданням залишатиметься забезпечення підтримки з боку держав-членів ЄС, у тому числі Франції, надання мандату керівництву ЄС на парафування та підписання Угоди про асоціацію з Україною.

Давайте реально підходити до визначення обсягів роботи. Наразі відбувається копітка робота відповідних юридичних служб ЄС та України у межах підготовки до парафування Угоди про асоціацію, яка є унікальною за своєю природою, амбіційністю та обсягом узятих сторонами зобов'язань. Можу стверджувати, що цей документ створює значні можливості для виведення наших відносин з ЄС на якісно новий рівень та містить величезний потенціал для обох сторін. З огляду на існуючі бюрократичні процедури в ЄС, ми очікуємо на те, що парафування Угоди відбудеться орієнтовно наприкінці першого - на початку другого кварталу цього року, а згодом розпочнеться підготовка до підписання Угоди. Звичайно, що ми залишатимемося на постійному зв'язку з нашими французькими партнерами з цього надважливого для нашої держави питання.

Водночас, хочу наголосити, що Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, яка досі слугує нормативно-правовою базою відносин, набула чинності упродовж чотирьох років після її підписання. З огляду на це, не слід розраховувати, що процес підготовки до імплементації Угоди про асоціацію, яка за оцінками українських та європейських експертів складається з понад 1,5 тисячі сторінок, буде швидким та безболісним. Не буду приховувати, що подальший прогрес з даного питання великою мірою залежатиме від просування України до європейських демократичних цінностей і стандартів. Важливу роль у цьому відіграватиме демократичний характер проведення парламентських виборів в Україні восени 2012 року, реформування системи правосуддя та кримінального законодавства України.

- 2012 рік стане роком виборів і у Франції. За оцінками політологів, інтрига електорального вподобання зберігатиметься до початку першого туру президентських перегонів. На Ваш погляд, яким чином результати президентських, а потім і парламентських виборів вплинуть на архітектуру відносин у двосторонньому та багатосторонньому вимірах?

- Цей рік у Франції дійсно буде насиченим з точки зору внутрішньополітичних подій. 22 квітня та, за необхідності, 6 травня французькі громадяни обиратимуть президента країни на десятих за часів існування П'ятої республіки президентських виборах. А трохи пізніше, 10 та 17 червня, пройдуть парламентські вибори, за підсумками яких буде обрано новий склад нижньої палати - Національних зборів Франції.

З початком 2012 року президентська передвиборча кампанія у Франції, яка має завершитися опівночі 20 квітня, переходить до завершального тримісячного етапу. Звичайно, посольство уважно відстежує її перебіг, і я згоден, що інтрига зберігатиметься до моменту оголошення результатів волевиявлення французів. Безперечно, ми сприйматимемо будь-яку обрану французами владу, і головним для України, як і зараз, лишатиметься відстоювання національних інтересів. Ми виходимо з того, що розвиток українсько-французьких відносин має базуватися виключно на прагматизмі та, наголошую, на взаємовигідному партнерстві.

За два десятиріччя існування дипломатичних відносин між Україною та Францією досягнуто чималих результатів, головне - закладено солідні підвалини для нарощування співробітництва на всіх пріоритетних напрямах. Проте незадіяний потенціал взаємодії між Україною та Францією залишається дуже об'ємним, і, вочевидь, багато ще має бути зроблене обома країнами з метою подальшого поглиблення діалогу. Ми щиро сподіваємося, що в цій копіткій роботі Франція та Україна матимуть усі підстави для виведення своїх відносин на вищий щабель стратегічного партнерства вже у найближчій перспективі.

- Пане Посол, Європа переживає складні часи в економіці: криза державного боргу, падіння євро, інфляція, безробіття, інші відчутні наслідки глобалізації. Яка, на Вашу думку, може бути оптимальна модель економічної співпраці між Україною та Францією на час спаду?

- Сьогодні ми чуємо багато думок щодо критичного стану та похмурих перспектив глобального економічного розвитку. Усі вони зводяться до невтішних прогнозів і до констатації зміщення центрів економічного зростання до країн, що активно розвиваються. Україна, на моє переконання, повинна долучитися до такого переліку потужних світових економік, ставши промисловим та виробничим центром Європи, що відповідало б потенціалу та амбіціям нашої держави.

Для реалізації такого курсу вкрай важливим є співробітництво з високорозвиненими економіками Західної Європи, серед яких одну з ключових ролей відіграє Франція. До того ж, Франція зацікавлена у цьому, адже має критичну потребу в нових ринках для нарощування зовнішньої торгівлі. Відтак, обидві країни мають цілком реальні потреби та можливості для поглиблення реалізації спільних проектів у розбудові інфраструктури, у підвищенні обсягів та якості сільськогосподарського виробництва, а також у розвитку інноваційного і технологічного промислового виробництва. Ми вважаємо, що найближчими роками існуватиме реальна можливість поетапної інтенсифікації торговельно-економічного співробітництва між Україною та Францією.

Передусім, необхідно нарощувати взаємний експорт товарів і збільшувати зовнішньоторговельний оборот, відшукуючи альтернативні підходи до пожвавлення торговельних та економічних відносин між нашими державами. Другий етап полягає в необхідності започаткування спільного виробництва для виходу на треті ринки з українсько-французькими товарами. Доцільно було б об'єднати зусилля ряду підприємств двох держав в авіаційній, космічній, енергетичній, сільськогосподарській галузях через формат створення спільних підприємств або обміну активами між діючими підприємствами. Враховуючи економізацію та прагматизм зовнішньої політики України, саме активізація торговельно-економічного співробітництва виходить зараз на перший план у розвитку двосторонніх відносин нашої країни не лише з Францією, а й з іншими міжнародними партнерами.

- Торік рука відомого капітана збірної Франції Зінедіна Зідана виявилась доленосною під час жеребкування у Києві до Євро-2012. Підлеглі Лорана Блана (тренера збірної Франції) одні з небагатьох обрали Україну базовим місцем для тренування. Скажіть, це перемога української дипломатії чи простий збіг обставин?

- Справді, вибір французької збірної на користь тренувальної бази в Україні є для нас показником і довіри, і поваги, і високої оцінки французами підготовки нашої країни до Євро-2012. Не буду відкривати всіх дипломатичних секретів, але наше посольство теж не залишилися осторонь під час прийняття керівництвом збірної Франції рішення щодо вибору країни для розміщення спортсменів.

- CNN та Lonely Planet включили Україну разом з Польщею у топ-3 туристичних місць 2012 року. Як Ви оцінюєте у цьому контексті туристичний попит французів?

- Сподіваємося, що в Україну приїде багато французьких вболівальників. Вже зараз до посольства звертаються дедалі більше французів за практичною інформацією щодо підготовки своєї подорожі. І ми розраховуємо, що цей потік набиратиме обертів.

- Як Ви оцінюєте шанси української збірної у двобої з французами?

- Я особисто задоволений, що Україна і Франція гратимуть в одній групі. По-перше, це важливо з точки зору моєї роботи, адже більшість французьких поціновувачів футболу приїдуть саме до України і матимуть змогу відкрити для себе красу та гостинність нашої землі. Ну а по-друге, слід визнати, що французька збірна все ж таки серйозний суперник, який може змусити понервувати наших хлопців, водночас викликати їх на відкритий, по-спортивному агресивний і дуже цікавий двобій. Користуючись нагодою, хотів би побажати успіхів та перемоги нашій футбольній збірній у всіх матчах Євро-2012.

Укрінформ, О.Купчишин, Посол України у Франції