38 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася наймасштабніша техногенна катастрофа в історії людства – аварія на Чорнобильській АЕС, яка порушила безпеку не лише України, а й усього регіону. Поки радянський режим замовчував і відверто брехав щодо масштабу трагедії на ЧАЕС, що призвело до численних жертв, українські рятувальники ризикували життям для ліквідації наслідків.

2 роки тому, у 2022 році, українці знову стали на захист станції, коли Росія вкотре вдалася до ядерного шантажу, тимчасово окупувавши Чорнобильську АЕС, а згодом – захопивши її захисників у полон.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять героїв, які віддали своє життя під час ліквідації трагедії на Чорнобильській АЕС, а також тих, хто пожертвував собою, аби катастрофа не повторилася у 2022 році, під час захоплення російськими окупантами. 

103 українські захисники, які досі перебувають у російському полоні, обов’язково мають бути звільнені.

Сьогодні РФ продовжує ядерний терор, і міжнародна спільнота має усвідомити, що ядерна безпека України — це безпека усього світу. Ситуація на Запорізькій АЕС, тимчасово окупованій РФ з 4 березня 2022 року, щодня стає гіршою. 

Захоплення ЗАЕС — не лише грубе порушення міжнародного права, а й акт ядерного шантажу. Єдиний спосіб убезпечити світ від потенційної катастрофи — досягти виведення військ РФ та повернення станції під контроль України.

Тоді як ми згадуємо ціну нашої безпеки у 1986 році та зараз, світ має зробити все можливе, щоби не допустити ще однієї ядерної катастрофи.

Закликаємо всі держави та міжнародні організації, які поважають міжнародне право та дотримання норм і стандартів ядерної і радіаційної безпеки, приєднатися до втілення пункту 1 Формули миру Президента України Володимира Зеленського.