Інтерв'ю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби виданню "Liberation" (Франція)
Опубліковано 06 квітня 2021 року о 19:45

"Україна не хоче війни, ми не шукаємо ескалації"

 -  Якою нині є безпекова ситуація на Донбасі, на сході України?

Йдеться не лише про Донбас. Ми спостерігаємо масштабне нарощування військ Росії на трьох напрямах: поблизу північно-східного кордону України, на сході нашої держави, де нині триває війна, а також в тимчасово окупованому Криму. Тобто це більш всеосяжна картина, тому ми повинні зберігати пильність на всіх напрямах.

- Наскільки серйозним ви вважаєте це нарощування військ?

Йдеться про найбільш масштабну та системну ескалацію з часу нападу на наші військові кораблі у Керченській протоці у листопаді 2018 року. Але це було зіткнення між кораблями ВМС ЗС України та російськими кораблями, яке відбулося в одній конкретній географічній точці. Сьогодні ж загроза охоплює майже весь кордон між Україною та Росією, що робить ситуацію більш небезпечною.

- Коли ситуація почала погіршуватися?

Вже з кінця грудня минулого року на Донбасі зростала кількість порушень режиму припинення вогню. Більшість наших військових, які загинули на полі бою, були вбиті снайперами. Це не може бути випадковістю, адже постріл снайпера - це навмисна дія, покликана спровокувати вогонь у відповідь. Зрештою, незважаючи на численні  конструктивні пропозиції, наприкінці березня Росія відмовилися  підтвердити свою відданість режиму припинення вогню. Крім того, російська пропагандистська машина знову запрацювала на повну. Вже кілька місяців збільшується кількість розпалюючих ворожнечу програм і повідомлень. У пропагандистських російських ток-шоу все частіше починають із закликів “припинити українські провокації”, і закінчують пропозиціями на кшталт "давайте відправимо танки та встановимо наш прапор у Києві, аби позбутися цієї фашистської держави".

- Якою є позиція України?

Я хочу абсолютно чітко заявити: Україна не хоче війни. Ми не прагнемо ескалації, ми віддані політико-дипломатичному завершенню цієї війни. Ми відкриваємо вогонь лише у разі загрози життю наших військових, якщо ворог їх атакує. Нас влаштовував всебічний режим припинення вогню, введений з 27 липня 2020 року. До грудня він працював, але потім у підходах Москви щось змінилося. Україна не здійснює підготовки до наступу, лише планові ротації підрозділів. Водночас, коли нашим військовим загрожують або вбивають їх, ми маємо право на оборону.

- Які ж причини такої ескалації?

По-перше, це сигнал для України, намагання нас залякати, зробити більш зговірливими на переговорах. Росіяни використовують цю ескалацію як спосіб зміцнити свої позиції у Нормандському форматі. Крім того, це сигнал країнам Заходу загалом, своєрідна відповідь, зокрема і на санкції проти Москви через справу Олексія Навального. Меседж Кремля: що би ви не робили, ми робимо і будемо робити все, що захочемо. Тому все, що нині відбувається, насправді набагато ширше, ніж питання України.

- Під час зустрічі лідерів Нормандського формату в грудні 2019 року  в Парижі здавалося, що Президент Володимир Зеленський схвально ставиться до ідеї діалогу з Владіміром Путіним. А зараз?

Однією з причин нинішньої зміни поведінки Владіміра Путіна є те, що він недооцінив Президента Володимира Зеленського. Адже готовність до діалогу не означає, що Президент України готовий поступатися національними інтересами чи вирішальними для майбутнього Української держави питаннями. Щойно росіяни зрозуміли це, вони змінили свою поведінку. Скажу максимально чітко: ми і нині готові говорити з Росією, але метою такої розмови має бути лише одне: виведення російських військ, відновлення суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Інших тем розмови з ними бути не може.

- Російські чиновники у своїх заявах послідовно згадують не лише Україну, але і Вашингтон. Чи спостерігаємо ми перший тест адміністрації Байдена?

Безперечно. Москва тестує Вашингтон, це одна з їхніх цілей. І я задоволений тим, як Сполучені Штати проходять цей тест. Лише протягом минулого тижня провели розмови міністри закордонних справ наших країн, міністри оборони, керівники штабів, радник Президента США з питань національної безпеки і керівник Офісу Президента України, а наприкінці тижня провели розмову і президенти України та США. Вперше в історії за такий короткий проміжок часу ми мали такий насичений багаторівневий контакт між Україною із США. Крім того, дуже чіткі сигнали, які публічно пролунали від американців, безперечно, були почуті в Москві.

- Чи нинішні дипломатичні формати, Нормандія та Мінськ 2, досі функціонують як слід та мають потенціал для врегулювання конфлікту?

Ми повинні чесно визнати, що Нормандський формат та Мінський процес дали певні результати: стабілізацію ситуації на лінії зіткнення, декілька обмінів утримуваних осіб, режими припинення вогню... Нормандського формату достатньо для стабілізації ситуації такою, якою вона є. Водночас, зрозуміло, що для руху до реального врегулювання конфлікту необхідна або більш активна позиція Франції та Німеччини в рамках Нормандського формату, або додатковий фактор з-поза меж цього формату, сила, яка здатна надати додатковий імпульс процесу і змінити поточний статус-кво.


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux