Формула успішної зовнішньої політики у сучасній Європі проста: демократія, ефективні реформи та здатність говорити зі світом однією мовою - мовою власних національних інтересів, переконаний Президент України. Зазирнути за лаштунки однієї з "лабораторій", де "готують" складові формули успіху і працюють фахівці високого рівня власного кореспондента УКРІНФОРМу запросив Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці Олександр Купчишин.

— Пане Посол, Франція є одним із головних політичних гравців на європейській та світовій аренах, як Ви оцінюєте рівень наших двосторонніх відносин?

— Зовнішня політика Франції традиційно спрямовується на забезпечення впливової ролі країни у підтриманні миру, міжнародної безпеки в умовах глобалізації та нових викликів. Париж головує у найбільших економічних форумах: з 12 листопада 2010 року він очолює G20, з січня цього року - G8. Відтак, Україна націлена на відкритий конструктивний діалог з Францією.

Останнім часом двосторонні відносини набули нової динаміки, особливо у політичному вимірі співпраці. Торік центральною подією став офіційний візит до Франції Президента України Віктора Януковича 7-8 жовтня. Характерною особливістю візиту стало безпрецедентне наближення його статусу до державного. Результати візиту засвідчили спільність поглядів і більшу сумісність позицій України і Франції в усій системі двосторонніх та міжнародних координат. Надано потужного імпульсу розвитку українсько-французького політичного діалогу на найвищому рівні. Французька сторона висловила готовність до переведення відносин з Україною на рівень стратегічного партнерства. Париж задекларував підтримку курсу Києва на здійснення внутрішньополітичних та економічних реформ, подолання наслідків фінансово-економічної кризи. У цьому контексті французьке керівництво цілком поділяє запропоновану українською стороною нову філософію відносин, засновану на прагматизмі, конкретиці та уникненні декларативних підходів.

— Президент Франції був ініціатором укладання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Як просуваються переговори щодо набуття Україною нового статусу в ЄС на двосторонньому рівні, чого вдалося досягти і над чим ще варто працювати?

— Головування Франції в ЄС у 2008 році стало поштовхом розвитку наших відносин з ЄС. Нагадаю, що незважаючи на певні песимістичні настрої після останніх хвиль розширення Євросоюзу та потребу інституційного зміцнення спільноти, Франція досягла компромісу з 27 партнерами щодо еволюції відносин України і ЄС. Умови, які задовольнили сторони - це політична асоціація, економічна інтеграція та діалог про безвізовий режим. 22 листопада 2010 року у Брюсселі Київ отримав План дій з лібералізації візового режиму Україна - ЄС. Переговори тривають і за іншими напрямами, адже кінцевий результат повинен дати не лише нові можливості для українського бізнесу, але й мати відповіді на нові виклики для нього.

Основна частина переговорного процесу відбувається по лінії Київ - Брюссель. Водночас здійснюється щоденна робота і на двосторонньому рівні з державами-членами ЄС. Франція у цьому відношенні не є винятком. Саме через механізм двостороннього співробітництва створюються сприятливі передумови для успішного завершення переговорного процесу України з ЄС щодо Угоди про асоціацію.

Французька сторона надає допомогу у проведенні відповідних реформ в Україні, які покликані наблизити нас до норм та стандартів ЄС. Зокрема, Україна отримує допомогу в реформуванні адміністративної, податкової, судової та конституційної систем, сферах державних закупівель, боротьби з корупцією, стандартизації, посилення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва та інших.

— Франція має власне бачення розвитку європейської політики безпеки, Україна проголосила позаблоковий статус. На Ваш погляд, які спільні зусилля двох країн матимуть додану вартість для європейської безпеки?

— Україна вітає активні зусилля Франції у розбудові Спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС. Українська сторона неодноразово заявляла про готовність співпраці з ЄС у цій сфері, у т.ч. шляхом участі у миротворчих операціях, протидії новим викликам і загрозам, більш активного використання можливостей її військово-транспортної авіації. І ми розраховуємо на подальшу підтримку Францією таких кроків України.

Наслідком поновлення повноцінної діяльності Франції у військових структурах НАТО стала зростаюча останнім часом тенденція до посилення ролі країн ЄС в Альянсі, яка віддзеркалює політику, спрямовану на зміцнення європейських механізмів безпеки та підсилення глобальної ролі ЄС. Положення нової Стратегічної концепції НАТО, ухваленої на саміті у Лісабоні у листопаді 2010 р., фіксують важливість відносин Альянсу з ЄС, який заслужено визнано унікальним і принциповим партнером. Французькі пріоритети у новому документі НАТО, що визначає стратегію політики організації на довгу перспективу, повною мірою відповідають національним інтересам України у безпековому вимірі. Наша держава є позаблоковою країною, яка продовжує конструктивне практичне співробітництво з Альянсом і проводить стратегічний курс на інтеграцію в ЄС.

Україна і Франція мають близькі позиції щодо забезпечення європейської безпеки, яка неможлива без участі Росії. Показово, що ініціатива Президента Франції Ніколя Саркозі щодо створення спільного безпекового та економічного простору між ЄС та Росією, висунута торік у жовтні на французько-німецько-російському саміті у місті Довіль, не обійшла увагою й український фактор. За оцінкою французьких експертів, Україна має стати безпосереднім учасником процесу створення такого простору між ЄС та РФ.

Відновлення добросусідських українсько-російських відносин віталося керівництвом Франції. Адже існує чітке усвідомлення того, що забезпечення безпеки на європейському континенті, яке є одним із головних завдань країн ЄС та життєво важливим імперативом зовнішньої політики України, неможливе без регіональної стабільності та економічного зростання в усіх частинах Європи. Тому курс України на нормалізацію двосторонніх відносин з Росією є не лише внеском нашої країни у підтримання умов загальноєвропейської безпеки, але й фактором, який зближує її з Францією, відкриваючи нові перспективи двосторонньої та багатосторонньої співпраці.

— Пане Посол, основи французького парламентаризму давно відомі в світі, які його елементи могли би бути цікавими для українських народних обранців?

— Французький парламентаризм - явище фундаментальне, що представляє інтерес у багатьох сенсах. Згадаємо конституційну реформу. Важко знайти іншу країну з такою інтенсивною та плідною конституційною творчістю. Нова і новітня історія Франції принесли цій країні 16 конституцій. У цьому контексті визначення Франції як "лабораторії конституцій", а французів як "великих споживачів конституцій" не лише вдала метафора, у цьому глибокий зміст. Цей досвід є на сучасному етапі розвитку нашої держави найбільш цікавим для українських парламентаріїв.

Загалом, міжпарламентське співробітництво є сьогодні важливим напрямом розвитку наших відносин. Потенціал співпраці між парламентаріями важко переоцінити, французькі колеги завжди готові поділитися досвідом.

Під час зустрічі Президента України Віктора Януковича з головою Національних зборів Франції Бернаром Аккуайє останній, серед іншого, запропонував, щоб міжпарламентські групи дружби України та Франції своєю роботою заохочували співпрацю на рівні керівництва законодавчих органів двох держав. Плідна робота парламентаріїв України і Франції - один з дієвих інструментів як системного поглиблення двостороннього співробітництва, так і інтенсифікації всього інтеграційного процесу.

— Охарактеризуйте стан торговельно-економічних відносин між Україною та Францією.

— Питання економічного співробітництва України з Францією є ключовим та показовим на предмет реальної взаємодії. Краще за людей говорять цифри. За підсумками 9-ти місяців 2010 року зовнішньоторговельний оборот з Францією склав 1 млрд 304 млн доларів США, що на 7,2% більше, ніж за аналогічний період 2009 року. Український експорт склав 402,8 млн доларів (збільшення на 23,4% у порівнянні з 2009 р.), імпорт - 901 млн доларів (збільшення на 1,2%). Загальний обсяг французьких інвестицій в Україну на кінець вересня 2010 року склав 1 млрд 752 млн доларів США.

На політичному рівні Україна не має розбіжностей з Францією. Економічна площина дійсно "цементує" партнерські відносини. У цьому контексті нам є про що поміркувати, щоб раціонально вибудувати економічну політику по відношенню до Франції. Сьогодні вона спрямовує зусилля на збалансування зовнішньої торгівлі та позиціонування на нових ринках, у тому числі в СНД за рахунок збільшення експорту. Збільшення економічної присутності Франції в Україні, як і інших впливових держав ЄС, є надзвичайно позитивним аспектом для технологічного оновлення економіки країни, її інтеграції у виробничий процес та ринок ЄС.

— Скільки французьких компаній працює в Україні?

— З часткою французького капіталу в Україні вже працюють близько 300 підприємств.

— Ви можете їх назвати?

— Свої представництва і підрозділи в Україні мають такі великі компанії, як "Данон" та "Лакталіс" (молочна продукція), "Агроженерасьйон" (вирощування зерна та олійних культур), "Груп Суффле" (виробництво солоду, борошномельна справа, хлібобулочне виробництво), "Луї Дрейфюс" (вирощування та комерціалізація зернових), "Лафарж" (виробництво будівельних матеріалів), "Арева" (виробництво ядерної енергії), "Акса" (страхування ризиків, пенсійне страхування, фінансове планування та управління активами), банки "БНП Паріба" і "Креді Агріколь Корпорейт енд Інвестмент Банк" та інші. Важливою віхою в історії міжнародних інфраструктурних проектів стало підписання у листопаді 2010 року Меморандуму про співробітництво між "Укравтодором" та компанією "Буїг Конструксьйон", який передбачає механізми інвестування у проекти розвитку та модернізації транспортних коридорів і доріг України.

— Президент України назвав "стратегічним завданням наповнення реальним змістом співпраці з європейськими країнами, передусім, (серед інших) з Францією". Чого, на Ваш погляд, не вистачає для виконання цього завдання?

— Для цього необхідно значно посилити участь наших уповноважених установ у роботі українсько-французьких міжгалузевих робочих груп (енергетика, транспорт, промисловість, сільське господарство). Сьогодні визначальним інструментом розвитку двосторонніх торговельно-економічних та інвестиційних відносин залишається українсько-французька міжурядова комісія з економічного співробітництва, яка концентрується на розвитку великих міждержавних проектів. Наразі ми зосередилися на підготовці та проведенні навесні поточного року 6-го засідання цієї комісії. Гадаю, що для розвитку економічної співпраці на рівні малих та середніх підприємств буде доцільним розглянути й реалізувати ідею створення українсько-французької консультаційної економічної ради, до якої б увійшли представники ключових галузей та секторів економіки двох держав. Таку раду можна було б створити, наприклад, за участі та підтримки Українського союзу промисловців та підприємців і Руху підприємців Франції.

— На яких засадах будуються культурні зв'язки між двома країнами?

— Протягом століть еволюційні шляхи України і Франції перетиналися. У різні часи народи наших країн з великою повагою та зацікавленістю ставилися один до одного. І в першу чергу це стосується розвитку та встановлення більш тісних зв'язків у культурній сфері. Сьогодні культурні обміни відбуваються як у столиці, так і на регіональному рівні. Організація масштабних заходів у регіонах дозволяє урізноманітнювати контакти, знаходити нових партнерів, популяризувати здобутки сучасної творчості та демонструвати національну спадщину, сприяє налагодженню плідного діалогу. Відтак наші народи зближуються.

Важливою віхою для культурних обмінів стало створення у 2004 р. Культурно-інформаційного центру Посольства. Наукові, освітянські, мистецькі організації України отримали чудову "базу" для поширення інформації про Україну як державу з тисячолітніми культурними традиціями, європейськими за своєю сутністю. Центр поступово став координатором українських культурно-мистецьких заходів на всій території Франції.

Українсько-французьке співробітництво у галузі культури, освіти й науки здійснюється на основі Угоди про культурне, наукове і технічне співробітництво, підписаної у жовтні 1995 р. та Протоколу 2-го засідання Змішаної комісії з культурного та науково-технічного співробітництва, підписаного 13 лютого 2008 року в Парижі. Плануємо провести чергове засідання Змішаної комісії у Києві. На ньому визначатимуться умови продовження спільних дій у сфері культури, освіти тощо.

— Чим мотивується туристичний попит французьких громадян до України?

— Мені здається, що це і культурний потяг, і жага до історії, географії й вивчення ментальних відмінностей, спрага до екстремальних відчуттів, або ж просте бажання знайти сімейне щастя . Кожен з цих аспектів цікавий для громадян Франції - потенційних туристів.

— Пане Посол, на Вашу думку, яким чином можна збільшити туристичний потік з Франції?

— Це як раз той напрям роботи, який необхідно підсилити, особливо з огляду на майбутнє Євро-2012. У 2009 році підписано міжміністерський протокол зі співробітництва в галузі спорту, яким передбачається активізація спільних дій у рамках підготовки до Євро-2012. Посольство також проводить активну роботу з поширення інформації про Україну та формування її позитивного іміджу у французькому суспільстві. Велику допомогу Посольству у зміцненні туристичних зв'язків надають численні громадські організації Франції, очолювані українцями. Зокрема, це товариства "Ельзас-Лотарингія-Україна", "Лотарингія-Україна: спорт і культура", "Бретань-Україна", Французько-український культурний центр м. Реймс та інші.

— В Україні великі надії покладаються на нову генерацію, представники якої отримують освіту за кордоном. Як Ви оцінюєте рівень освітянського діалогу?

— Він насичений. Започатковано ряд міжуніверситетських контактів, підписано угоди про співпрацю між французькими та українськими вишами.

— Перелічіть їх, будь-ласка...

— З української сторони це Київський національний торгово-економічний університет, Одеський національний університет ім. І.Мечникова, Харківський національний економічний університет, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі та інші. З французької - Клермон-Ферранський університет, Ліонська вища школа прикладних наук, університети Париж-1-Пантеон-Сорбонна та Париж-4-Сорбонна, Вища школа мистецтв метрополії м.Метц, Бізнес-школа ICN м.Нансі тощо.

— Молоді українці та французи мають змогу вивчати у Парижі українську мову, літературу та мистецтво. Скажіть кілька слів про діяльність Української школи мистецтв.

— Для забезпечення культурних потреб закордонних українців у Франції при Культурно-інформаційному центрі Посольства у 2005 році було створено Українську дитячу школу мистецтв. У школі ведеться викладання української мови та історії України, пластичних видів мистецтва, співу, танцю для дітей від 4 до 16 років. Заняття відбуваються щосереди (середа - вільний від навчання день у французьких шкільних закладах). Для учнів школи за сприяння Посольства регулярно проводяться майстер-класи сучасних українських митців. У 2007 році школа приєдналася до започаткованого МОН України проекту "Міжнародна українська школа", у червні 2008 р. були проведені перші іспити та атестація, які проводяться тепер щорічно. Завдяки цьому учні школи можуть отримувати український атестат про середню освіту.

— За чий кошт фінансується школа?

— З державного бюджету України витрачаються кошти на утримання будинку Культурно-інформаційного центру, в приміщенні якого функціонує школа. Це приблизно 14,5 тис. євро на рік. Інші витрати школа сплачує самостійно.

— Олександре Михайловичу, крім посади Посла України у Франції Ви обіймаєте також посаду Постійного представника України при ЮНЕСКО. Розкажіть, будь ласка, про цей напрямок Вашої роботи. Які спільні проекти Ви б назвали пріоритетними?

— У сучасному світі роль ЮНЕСКО як координатора міжнародного співробітництва у гуманітарній сфері значно зростає. Більш вагомою стає місія організації - створювати умови для генерування ідей, виступати "форумом" для обміну інформацією, створення потенціалу для вирішення конкретних гуманітарних питань у регіональному і глобальному вимірах. Українські наукові, освітні та культурні установи активні у роботі міжурядових галузевих органів ЮНЕСКО - Міжурядової ради Програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх", Виконавчої ради Міжурядової океанографічної комісії, Міжнародної координаційної ради Програми "Людина та біосфера" тощо. У галузі середньої освіти тісно співпрацюють із ЮНЕСКО 63 українські Асоційовані школи ЮНЕСКО, які реалізують низку важливих міжнародних проектів. У провідних вищих навчальних закладах України під егідою ЮНЕСКО створено та діють 14 кафедр, діяльність яких охоплює сфери гуманітарних, точних і природничих наук. Минулого року у листопаді Україна спільно з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО провела у Києві міжнародний семінар "Роль релігійних громад в управлінні об'єктами всесвітньої спадщини". Важливим напрямом співпраці є відзначення за участі ЮНЕСКО запропонованих Україною пам'ятних дат. Зокрема, у 2011 році відзначатиметься 1000-ліття заснування собору Софія Київська.

— Чого варто Україні очікувати від Франції у новому році у контексті поглиблення двосторонніх відносин?

— Переконаний, що 2011 рік стане новою "сходинкою" у розвитку усього спектру наших відносин із Францією. Принаймні, я, як Посол, саме так бачу орієнтир роботи дипломатичної місії у цьому році. Знаю, рік буде інтенсивним. Скажу лише, що буде вжито багато заходів з метою поглиблення політичного діалогу на усіх рівнях. Розвиватиметься також співпраця з розбудови архітектури європейської безпеки, створення спільного безпекового та економічного простору, а також набиратиме обертів двостороннє торговельно-економічне співробітництво. Дороговказом на цьому шляху є Дорожня карта двосторонніх відносин із Францією на 2011-1012 роки, яка була підписана міністрами закордонних справ у рамках візиту Президента України до Франції. У ній окреслено основні елементи, які є цікавими для наших двох країн. Переконаний, що при ретельній, щоденній та системній роботі з реалізації кожного положення цього документа ми досягнемо успіху.

— Дякую за інтерв'ю.

Укрінформ, О.Купчишин, Посол України у Франції