21 січня на шпальтах французької газети “Le Monde” вийшло друком інтерв’ю Президента України П.Порошенка відомій журналістці С.Кауфман.
Напередодні Всесвітнього економічного форуму у Давосі, в якому Президент України Петро Порошенко бере участь, 19 січня він прочитав лекцію в Університеті Цюріха, де свого часу, 19 вересня 1946, Уїнстон Черчилль закликав до єдності Європи. По закінченню лекції Президент Порошенко дав інтерв'ю Le Monde, The Wall Street Journal та Neue Zürcher Zeitung.
В останні дні на Сході України зросла кількість боїв. Мінські угоди, який передбачають припинення вогню, можна поховати?
Сьогодні виповнюється рівно чотири місяці з моменту підписання Мінських угод. І вони досі не набули чинності, оскільки одна сторона їх просто не виконує. Але не все є чорним або білим. З одного боку, аби не вживати термін «припинення вогню», ми говорили про «артилерійську тишу». І дійсно, з 9 грудня 2014 року артилерія змовкла, і протягом трьох тижнів замість 40-50 бомбардувань на день, було ледь 10. Протягом двох тижнів не було жертв серед цивільного населення або військового контингенту. Це доводить, що, коли вони хочуть, росіяни можуть контролювати терористів. Це доводить, що дипломатичне вирішення ситуації можливе. На жаль, протягом останніх 10-12 днів спостерігаємо ескалацію бойових дій, і не з нашої волі, атакують аеропорт м. Донецьк, здійснюються артилерійські обстріли, зокрема, в наслідок такого було знищено автобус під м.Волноваха [13 жертв серед цивільного населення], та інші провокації.
Чому я все ще залишаюсь оптимістом? Тому що Європа єдина і Україна заручилася солідарністю усього світу. Санкції діють, і не лише для того, щоб створити Росії додаткові проблеми, а для того, що змусити росіян не полишати переговорний процес.
У п’ятницю у своєму листі Президент Путін зробив Вам пропозицію. Відповідно до інформації з Москви, Ви її відкинули ...
Це брехня. Після публікації цього листа, ми заявили, що готові припинити вогонь, якщо матимемо гарантію від Росії, що це буде у двосторонньому, а не в односторонньому порядку. У своєму зверненні Путін заявляє, що готовий відвести важку артилерію з фронту, але не визначає, від якої лінії. Моя позиція у цьому зв’язку дуже чітка: ми готові вивести артилерію з лінії, чітко визначеної за Мінськими домовленостями, у цьому зв’язку ми запропонували 19 січня як Д-день. Якщо ми не визначимо, до якої лінії повинні відвести артилерію, припинення вогню не протримається і двох днів…
Як Ви гадаєте, чому Путін зробив таку пропозицію?
Тому що це було напередодні засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС 19 січня.
Тобто, Ви йому не вірите?
Послухайте, я вірю в Бога... Якщо ви запитаєте мене, чи довіряю я ЄС, я скажу «так». Якщо ви запитаєте мене, чи довіряю є Президенту Путіну, я відповім «ні». Президент Олланд та канцлер Меркель, а також всі інші європейські лідери викликають у мене набагато більше довіри.
У такому випадку, чи помиляється Президент Олланд, коли вірить запевненням Путіна, що той не вторгнеться в Україну?
Я хотів би просто нагадати вам, що за два місяці до анексії Криму Росія запевняла, що ніякого вторгнення не буде. А зараз, російські війська вже ведуть бої в східній частині нашої території. За даними українських спецслужб, від 8000 до 9500 російських військових вже на нашій землі. І незважаючи на все це, ми маємо спробувати побудувати довіру.
Ви часто говорите з президентом Путіним?
Принаймні, раз на два тижні.
Ви помітили зміни у тональності ваших відносини з моменту введення санкцій і їх негативного впливу на російську економіку?
Чесно кажучи, в наших розмовах, домінуючими темами є аж ніяк не ціна на нафту чи курс рубля. Україна для Путіна питання дуже емоційне. Тим не менш, дуже важливо підтримувати діалог.
Чого ж насправді хоче Президент Путін?
Я думаю, краще за мене про це Вам розповість він сам. Ми ж прагнемо територіальної цілісності України. У той же час, я повністю усвідомлюю, що цей конфлікт не має військового вирішення: Росія має найбільшу армію на континенті. Ми, протягом останніх семи місяців, побудували армію, щоб захистити нашу територію, щоб попередити поширення цієї «пухлини» далі за межі лінії, встановленої у Мінську.
Ви думаєте, що Росія не прагне завоювати Південний-Схід України, а скоріше дестабілізувати Україну на довгий час?
Цілком можливо. Але замість того, що ослабити мою країну, це її тільки зміцнює. Я призначив дострокові парламентські вибори, завдяки яким ми зараз маємо проєвропейську конституційну більшість у Верховній Раді. Раніше, лише 33% українців прагнули вступу в ЄС; тепер їх 80%. Раніше, 16% українців підтримували вступ до НАТО; тепер їх 60%. І це не означає, що ми хочемо отак відразу вступити у НАТО; це означає, що наша країна єдина. І я готовий для національного діалогу у єдиній державі, унітарного або федерального ладу, шляхом референдум.
Деякі з лідерів революції на Майдані заявляють про повільний темп реформ в Україні. Вони відзначають опір системи та олігархів.
Дійсно є люди, яких обов’язково необхідно замінити. Я сповнений рішучості змінити свою країну і нікому не дозволю створювати перепони на цьому шляху, чи то є олігархи, чи чиновники, чи наш сусід. Це питання виживання нашої країни. І йдеться не про війну проти олігархів, а про побудову правової держави, прозорої фінансової системи, яка буде застосовуватися як до олігархів, так до всіх інших. Але ви маєте усвідомлювати, що все це ми робимо у воєнний час.
Чи вважаєте Ви за можливе рухатися вперед у реформах зберігаючи вашу територіальну цілісність?
Є дві проблеми: мир на Донбасі і переговори щодо Криму. Це два окремих питання. Крим – це питання не одного місяця. Щодо Донецьку – необхідно домогтися виведення військ.
Що Ви зробили з часу Вашого обрання Президентом у травні?
Я підписав Угоду про асоціацію з ЄС, і ми побудували армію.
У серпні 2014 року Ви сказали, що три чверті танків не придатні до використання…
Це було у серпні. У червні у нас не було армії. У серпні ми намагалися зупинити наступ підручними засобами. Сьогодні у нас є армія. У нас є дуже ефективні програми співпраці для наших військових з країнами по всьому світу. Тепер ми готові захищати не тільки нашу країну, але й захищати Європу. Тому що лінія фронту із захисту свободи і європейських цінностей – це Україна.
Захід робить достатньо для вас?
Так. Не варто недооцінювати єдність Європейського Союзу. Звичайно, нам потрібна підтримка, єдність і санкції проти Росії. Мені потрібна вільна, незалежна і демократична Україна. Я був гордий бути у Парижі 11 січня, я дійсно вражений людьми, які не побоялися і вийшли на демонстрації за свої цінності. Цінності – це більш важливо, ніж гроші.