XVI Саміт Україна-ЄС, який відбувся 25 лютого 2013 року, підтвердив, що Європейський Союз та Україна серйозно налаштовані просуватися до підписання Угоди про асоціацію. Це дуже позитивний і відчутний результат. Насамперед, ми відчули намір і бажання європейців, аби Україна наблизилася до ЄС у найближчому майбутньому. Цей сигнал нас дійсно заохочує, адже мотивація, навіть якщо вона має бути перш за все внутрішньою, часто зумовлюється перспективами, які нам може запропонувати ЄС.

Україна, зі свого боку, продемонструвала, що вона зробила свій остаточний стратегічний вибір. Зрештою, найкращий спосіб його підтвердити – це підписати Угоду про асоціацію. Всім тим, хто все ще вважає, що Україна просить асоціацію з Європою, нічого не роблячи і нічого не даючи взамін, я хочу сказати, що у нашій країні робиться безпрецедентна робота. Робота, яку до цього часу ще не було зроблено і яка охоплює всі сфери внутрішнього життя України. Часто її не видно, але ця робота необхідна і принесе плоди, коли все суспільство буде трансформовано.

Ось стислий огляд цих реформ, який дасть загальне уявлення глибоких перетворень, які наразі відбуваються у моїй країні, зокрема, у рамках Порядку денного Асоціації Україна-ЄС.

У сфері демократії та прав людини, яка часто є пріоритетною для ЄС, здійснюються конституційна та адміністративна реформи. Після парламентських виборів у жовтні 2012 року ми працюємо над удосконаленням виборчого законодавства відповідно до висновків ОБСЄ.

З початку 2013 року ми розпочали діалог з ЄС стосовно реформування системи правосуддя, започаткованого у 2010 році. У рамках цієї реформи було прийнято новий Кримінально-процесуальний кодекс та закон про суддів. Той факт, що ця реформа продовжується віднині у тісній співпраці з нашими європейськими партнерами, свідчить про готовність України усунути з цієї ключової сфери недоліки, які продовжують викликати зауваження Європи. У цьому ж руслі реформуються системи прокуратури та адвокатури, органи внутрішніх справ, інститут Омбудсмена.

Інша дуже важлива сфера, яка потребує радикальних і негайних заходів, – це боротьба з корупцією. У рамках антикорупційної політики було прийнято численні закони, серед яких і ті, що стосуються запобігання відмиванню коштів, а також створено Національний антикорупційний комітет.

Ми значно просунулися у виконанні Плану дій з лібералізації візового режиму для України. Для українців лібералізація візового режиму є одним з основних критеріїв оцінки прогресу нашої країни у процесі наближення до ЄС, адже це буде відчутним і практичним результатом для мільйонів українців, які бажають подорожувати на європейському просторі. Перший етап виконання Плану дій вже майже завершено. Ми ухвалили практично всю необхідну законодавчу базу у таких сферах як захист персональних даних, правовий статус іноземців, управління кордонами та міграцією, боротьба проти торгівлі людьми та обігом наркотиків, боротьба проти дискримінації, взаємна допомога у кримінальних справах, запобігання відмивання грошей, запровадження біометричних паспортів. Отже, ми сподіваємося дуже скоро перейти до другого етапу, який передбачає практичне застосування прийнятого законодавства.

Іншою частиною Угоди про асоціацію передбачено створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Цей дуже амбітний розділ вимагає від нашої країни значних змін, які ми вже здійснили, зокрема, у сферах технічного регулювання, санітарного контролю, руху капіталу та платежів, державних закупівель, економічної конкуренції, інтелектуальній власності та у митній сфері.

Україна також працює над інтеграцією свого енергетичного ринку до європейського ринку та над модернізацією своєї газотранспортної системи, що убезпечить, зокрема, поставки газу до Європи і дозволить загалом забезпечити енергетичну безпеку нашого континенту.

Це лише кілька основних сфер, які дозволяють, тим не менш, зрозуміти масштаб здійснюваних в Україні реформ. У нас подвійна мотивація, аби їх реалізувати: з одного боку, ми усвідомлюємо, що за умов сучасних економічних, геополітичних, безпекових викликів більше не можливо відкладати ці перетворення українського суспільства. З іншого боку, у нас немає вибору, адже ми змушені дотримуватися наших зобов’язань, якщо хочемо одного дня стати повноцінним членом Європейського Союзу.

Отже, підписання Угоди про асоціацію – це не подарунок Україні. Ми її заслужили. Не треба забувати, що ця угода надасть можливість Європейському Союзу скористатися сільськогосподарським, промисловим, економічним, технологічним та людським потенціалом нашої країни, дозволяючи йому розвиватися у ці кризові часи. Що стосується французьких бізнесових кіл, то вони матимуть більш надійні гарантії інвестування в Україну, яка буде частиною європейського ринку, отримуючи, таким чином, значно більші прибутки.

Незважаючи на певні внутрішні проблеми, суспільство та більшість політичних сил одностайні у нашому європейському виборі. Напередодні XVI Саміту український парламент ухвалив декларацію, у якій провладна партія та опозиція підтверджують свою відданість європейському курсу України та готовність діяти для досягнення цієї мети. Це дуже потужний об’єднуючий фактор, якого потребує наша країна.

Прийняття урядом кілька тижнів тому Плану першочергових заходів для інтеграції України до ЄС ставить всі органи і установи нашої країни перед ключовою метою: просуванням до європейського майбутнього України.

"Les Echos",